Шкала стану книги: пояснення

Оцінка стану — це загальноприйняте скорочення. Вона дає покупцеві, страховикові чи спадкоємцеві уявлення про книгу, яку вони не тримали в руках. Букіністи користуються для цього невеликим набором слів — від «Як нова» до «Поганий». Та оцінка ніколи не розповідає всього: добрий опис подає оцінку, а тоді перелічує всі вади.

• Як нова (As New) — книга така, якою була під час виходу, без жодних вад. Дехто з продавців уживає в тому самому значенні «Відмінний».
• Відмінний (Fine, F) — майже як нова, без вад, хоч, можливо, і не така свіжа, як того дня, коли вийшла з друкарні.
• Майже відмінний (Near Fine, NF) — майже «Відмінний», з однією-двома зовсім дрібними вадами, які продавець має назвати.
• Дуже добрий (Very Good, VG) — є певні сліди використання. Усі вади названо.
• Добрий (Good, G) — пересічна вживана книга: повна й ціла, але зношена. У книжковій торгівлі «Добрий» — скромна оцінка, нижча, ніж підказує буденне слово.
• Задовільний (Fair) — зношена книга з повним текстом, але в ній може бракувати форзаців чи шмуцтитулу.
• Поганий (Poor), або примірник для читання, — настільки зношений, що його єдина перевага — повний розбірливий текст. Він може бути забрудненим, у плямах чи з розхитаним блоком.

Ці оцінки — домовленість, а не правило, якого дотримується кожен продавець. «Дуже добрий» в одного продавця може бути «Добрим» в іншого, тож читайте перелік вад, а не лише оцінку.

Плюс чи мінус ставлять між двома оцінками. VG+ — краще, ніж «Дуже добрий», але ще не «Майже відмінний»; VG− — трохи гірше, ніж «Дуже добрий», але ще не «Добрий».

Суперобкладинку оцінюють окремо, тими самими словами. Скісна риска розділяє дві оцінки: спершу книга, потім суперобкладинка. «F/VG» означає книгу у стані «Відмінний» у суперобкладинці у стані «Дуже добрий». Якщо суперобкладинки немає, добрий опис прямо про це каже. В описах суперобкладинок часто трапляються ще кілька звичних слів: price-clipped (надруковану ціну відрізано з клапана), chipped (з країв бракує дрібних шматочків) і rubbed (потерта на згинах і корінці).

Деякі речі варто згадувати, хоч би якою доброю була решта примірника, бо вони змінюють те, чим він є:

• Бібліотечний списаний примірник: книга, що належала бібліотеці, зазвичай зі штампами, кишеньками чи наліпками.
• Видання книжкового клубу: дешевший наклад, виготовлений для книжкового клубу з поштовою доставкою.
• Позначки уцінки: штамп або чорнильна риска на обрізі сторінок, поставлені, коли нерозпродані залишки збували задешево.
• Екслібриси та ім’я попереднього власника, якщо тільки цінність примірника не полягає саме у власникові (див. асоціативні примірники).

• Роздивляйтеся при доброму денному світлі й оглядайте все: кришки палітурки, корінець, кути, обрізи, шарніри і, якщо можете, кожну сторінку.
• Перевірте вади, про які питають покупці: написи чи підкреслення, фоксинг, плями від води, вигорілий (вицвілий) корінець, перекошений (похилений) корінець, сторінки, що випадають.
• Якщо примірник опинився між двома оцінками, виберіть нижчу й опишіть, що бачите. Завищена оцінка розчаровує; чесна будує довіру.
• Фотографуйте не лише кращий бік, а й вади. Фото відповідає на запитання, на які оцінка відповісти не може.

• IOBA: визначення стану книги ↗
• Що таке видання книжкового клубу (і чому це важливо) →
• Догляд за книгами: фоксинг, пліснява й безпечне зберігання →